Виступ на засідання МР

Виступ на засідання методичної ради

«Духовність педагога-майбутнє України

 в контексті реалізації

Концепції національно-патріотичного виховання учнівської молоді та учнів»

     Час іде вперед, суспільство розвивається, а, отже, демократичні процеси у державі потребують вироблення нових суспільних вимог до освіти. Сьогоднішня школа пішла вперед шляхом прогресу. Це школа самореалізації і самоактуалізації особистості

       Відповідно Закону України «Про загальну середню освіту» (стаття 5) виховання громадянина має бути спрямованим передусім на розвиток патріотизму, любові до свого народу, до України.

      В.Сухомлинський  писав: «Виховання патріотичної свідомості, почуттів і переконань  нерозривно пов’язане з розумовим, моральним, трудовим, ідейно-світоглядним, естетичним, емоційним становленням особистості.

       Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яке проникає в усе, що пізнає, узнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина,яка формується. Патріотизм як діяльна спрямованість свідомості, волі,почуттів, як єдність думки і справи, дуже складно пов’язаний з освіченістю, етичною, естетичною, емоційною культурою, світоглядною стійкістю,творчою працею».

Головною запорукою процвітання держави є національно-патріотичне виховання молоді. Адже саме вони вносять свої корективи в закони, суспільне життя, етико-моральні засади.  Можна багато говорити  про виховання молоді, як абстрактної  маси, але ті пафосні розмови ні до чого не призведуть. Під словом «молодь» ми повинні вбачати своїх дітей, методику виховання молоді  ототожнювати з вихованням власних. Якими б ми хотіли бачити своїх дітей? Чесними, вихованими, добрими людьми, які поважають старше покоління. Ці якості можна об’єднати в етично-моральну групу, без якої жодне суспільство не існує. Для того щоб виховати ці якості, ми намагаємося привитии дітям гуманне ставлення до оточуючих, закласти основи суспільної моралі.

              Одна з найскладніших і найгостріших проблем, над якими треба працювати і в теоретичному і в практичному планах – це проблема виховання моральних цінностей засобами слова, адже слово вчителя, як інструмент впливу на душу вихованця, нічим не замінити.

      У нашій  школі система заходів спрямовується на формування духовної особистості, на виховання учня як громадянина, патріота. Успішне розв’язання цієї проблеми залежить в першу чергу від  духовності учителя, взаємовідносин школи та сім’ї, від пошуку своєрідних механізмів громадсько – патріотичного виховання, від розвитку в учнів патріотичних почуттів.

     Справжня сутність виховної роботи полягає не у наших розмовах з дитиною, не безпосередньому впливові на дитину, а в організації життя дитини.

     У школі вчителі відшукують нові форми організації життя і діяльності учнів, відроджують або знаходять шляхи взаємодії з дітьми. Кожен захід, проведений у школі, проникнутий любов’ю, повагою, патріотизмом. Колектив нашої школи працює над відродженням звичаїв і традицій українського народу, фактів і цікавинок, що стосувалися історії рідного селища, школи.

     Саме тому у нашій школі проводиться  багато свят, бесід,  диспутів, виховних годин, метою яких є зміцнення і поглиблення найцінніших громадянських якостей молодого покоління, формування їх активної життєвої позиції, спрямування процесу самовиховання патріота-українця.

Завжди особлива увага приділялась прищепленню знань про народні символи України і їх вшанування. До визначних подій в житті країни в школі проходять уроки мужності, години пам'яті, виховні  години.    

Патріотизм-загальнолюдська цінність, яка у людині виховується у процесі становлення особистості, в процесі виховання і впливу засобів масової інформації на кожну дитину. Патріотичні почуття-це сплеск емоцій, які трапляються в пориві спільної праці,щоб знайти вихід із безвихідності,щоб захистити свою незалежність і волю. Патріотизм-це святе почуття,яке не піддається осміюванню, яке кличе на подвиг і навіть до самопожертви в ім’я Батьківщини, в ім’я дітей, яким належить майбутнє, в ім’я  людини. Учитель  повинен вкласти все це в кожного учня.

    

 

 

У нашій школі важливу роль у вихованні справжнього учня-патріота відіграє музейна кімната, матеріали якої використовуються як для навчання , так і для проведення позакласної виховної роботи. У музейній кімнаті є народознавчий куточок та куточки «Історія села», «Цукровий завод», «Вони захищали Вітчизну», «Учасники АТО», «Воїни інтернаціоналісти», «Ліквідатори ЧАЕС», а також куточок «Літопис школи». Всі ці музейні експозиції – це жива історія селища, відродження минулого, яскраві сторінки для пізнання його наступними поколіннями  справжніх патріотів своєї землі.

                      « Формування  менталітету    української  нації »

           Менталітет-він наш, притаманний лише нашій нації. Цього не змінити швидко . Але робити це треба . Щоб говорити конкретно ,слід дати учням чітке визначення менталітету ,вказати на його основні елементи, скажімо, привітність, гостинність, вдячність, ставлення до алкоголізму, наркоманії, готовність до самопожертви, тощо. Треба подумати, які національні риси зміцнити. Це завдання посильне не лише школі, вчителю,який з перших років навчання впливає на дитину, а й батькам.

           Таким чином, вся робота в Губиниській ЗОШ №1 підпорядкована комплексному підходу до реалізації Концепції національно-патріотичного виховання та формування національно-патріотичних якостей дитини, майбутнього патріота незалежної України. Навчаючи – ми виховуємо, а виховуючи – ми навчаємо жити  в гармонії із своїм внутрішнім світом,  створюємо умови для реалізації внутрішнього потенціалу кожної дитини, розкриття її  здібностей, обдарувань та талантів. Головне в цій роботі – сформувати особистість із стійкими національно-патріотичними якостями.

                                                                                                                                              

                                                                                                                                               Підготувала: Н.В.Охмат