З Україною в серці.Усний журнал

Предмет «Зарубіжна література» надає можливість формувати в учнів уявлення про діалектичну єдність світового літературного процесу про взаємозв'язки між національними літературами. Використання на уроках зарубіжної літератури матеріалів про зв'язки зарубіжних митців з Україною викликає у школярів більший інтерес до предмета та почуття гордості за наш рідний край, сприяє інтеграції українського учня в сучасному світовому суспільстві, допомагаючи йому зрозуміти роль України в історії розвитку світової спільноти.

         Літературна карта України багата на пам'ятні місця, де в різні часи перебували видатні митці слова, які цікавилися самобутньою культурою та героїчною історією українського народу.  Генії ходили вулицями Києва, Одеси, Харкова, Полтави, Львова, милувались краєвидами Криму, які надихали їх на неповторну творчість.

           Відомості про перебування зарубіжних письменників в Україні завжди цікавлять учнів, пробуджують їхні пізнавальні здібності, спонукають розшукувати додатковий матеріал. Літературна творчість геніїв допоможе їм побачити у звичних обрисах контури неповторної української ментальності. З непідробним інтересом вивчають учні теми стосовно ролі України в житті М. Гоголя, А. Міцкевича, О. де Бальзака, Р.-М. Рільке,  О. Купріна, О. Пушкіна, М. Булгакова, Дж. Байрона, А. Ахматової, В. Короленка та інших.

         Українознавство на уроках зарубіжної літератури — невичерпний матеріал як для вчителя, так і для учнів, який відкриває вік¬но у світ, сприяє формуванню гуманістичного світогляду учнів, виховує шанобливе ставлення до загальнолюдських цінностей, національну гідність та повагу до інших народів.

         Україну в долі письменників можна представити у вигляді усного журналу на тему: «З Україною в серці».

Адам Міцкевич

             Починаючи з 20-хроків XIX ст., твори Міцкевича широко відомі в Україні. Ними захоплювалися Т. Шевченко і Леся Українка. М, Коцюбинський та і. Франко. Українською мовою його твори перекладали П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, пізніше П. Тичина, М. Бажан і найбільше — М. Рильський.

        Київ, Стеблів, потім Одеса, Крим, Харків... Тут пролягали шляхи хоч і вимушеної, але ж якої захоплюючої й корисної для Міцкевича мандрівки українською землею. Спомин про це залишився на сторінках поеми «Пан Тадеуш».

         За допомогою російських друзів Міцкевич одержує призначення на роботу в Одесу, звідки виїжджає в Крим. В результаті цієї подорожі з'явилася збірка «Кримські сонети», куди увійшло 18 поезій.

        Міцкевича причарувала й волинська природа, яку він оспівав у своїй творчості. Балада «Світязь» — один із найпрекрасніших творів поета, побудований на матеріалі слов'янської історії.

Володимир Маяковський

          13 січня 1924 року в газеті «Пролетарська правда», то виходила у Києві, було надруковано оголошення: «Товаришу Маяковський! Робітничі кореспонденти чекають на вас у СВОЄМУ клубі 13 січня о 1 годині дня».

Після відвідин клубу молоді київські  поети запропонували зарахувати Маяковського кореспондентом газети «Пролетарські правда», російський поет дякував й обіцяв писати. Обіцянку він виконав, 2 березня газета опублікувала його вірш «Київ». У вірші Маяковський говорить про історію давнього міста.

        А у 1926 ропі В. Маяковський написав чудовий вірш «Долг Украине», в якому він звинувачує російських обивателів в обмеженості знань про Україну і радить їм усім вивчити українську мову та краще пізнати українську культуру:

А что мы знаем

                        о лице Украины?...

...Кроме двух

                        прославленных Тарасов —

Бульбы

                          и известного Шевченка,—

ничего не выжмешь,

                                    сколько

                                                   ни старайся...

Афанасій Фет

               Життя  багатьох  російських поетів пов'язане >Україною. Ця земля справила велике враження і на російського поета Афанасія Афанасійовича Фета. 21 квітня 1845 року він пішов на військову службу.  Його полк розташовувався в Україні на межі Київської та Херсонської губерній. Військова служба — не найкраще місце для поетичної творчості, тому за 1845 рік Фет написав лише п'ять віршів, у яких відбилися враження про Україну.

Теплый ветер тихо веет,

Жизнью свежей дышит степь,

И курганов зеленеет

Убегающая цепь.

А про Дніпро Фет згадував у багатьох віршах, коли вже покинув Україну.

Светало. Ветер гнул упругое стекло

Днепра, еще в волнах

 не пробуждая звука...

А закінчується цей вірш справжнім освідченням Україні у коханні: «Остался б здесь дышать, смотреть и слушать век...»

В Україні розквітло й кохання поета до Марії Лазич яке закінчилося трагічно, але назавжди залишилося в душі Фета.

Вололимир Короленко

          Життя і творчість Володимира Галактіоновича тісно пов'язані з Україною: надився він у Житомирі, у Рівному навчався  у місцевій гімназії, останні 20 років провів у Полтаві; Історія та культура України, талановитість і душевна щедрість українського народу відобразилися у багатьох його  творах на українську тематику. Досить згадати «Сліпого музиканта», «Судний день», «У поганому товаристві», «Історія мою сучасника», «Ліс шумить».

           Проте Короленко не обмежувався лише написанням творів на українську тематику.  Він брав найактивнішу участь у суспільному житті України, допомагав голодуючим, захищав невинно засуджених, боровся проти  національної ворожнечі, в роки реакції сміливо виступав проти смертних вироків.

         В жовтні 1905 року над Полтавою нависла небезпека єврейського погрому. І живим, і друкованим словом письменник прагнув утримати співгромадян від звірства,  і  до¬мігся свого — погрому не було.

Рейнер Марія Рільке

Поет любив мандрувати. У1907 році Рільке познайомився з Лу Андре Саломе, дочкою генерала російської армії французького  походження. Разом з нею він у 1910 році подорожував Росією та Україною. Поет із зацікавленістю знайомився з Києвом, Дніпром, доїхав до Кременчука, Полтави, Харкова. Рільке був вражений красою української природи, народними піснями. Україна змальована ним як чудовий край безмежних просторів із героїчним минулим, багатою історією:

Земля без меж, вітри, рівнини,

Лісів там тіні старовинні

Й незмірна неба височінь.

Пливуть тобі назустріч села..,

Рільке закохався в Київ, вважав його «близьким до Бога».Особливо багато вражень отримав від Софіївського собору Києво-Печерської лаври. Враження вилилися у збірки  «Часослов» і «Розповіді про Господа Бога». Рільке вражають кургани, що височіють над степом. Кургани — могили минулих поколінь. Він захоплюється староукраїнською літературою та Гоголем.

Пошуки духовного провідника приводять  Рільке до Канева, на могилу Т. Г. Шевченка.

Сергій Єсенін

З малих років знав С. Єсенін «Кобзаря» Т. Шевченка, який допоміг йому зрости духовно, глибше пізнати самого себе, історію свого краю, плекати любов до матері. «Шевченко відкрив мені очі, збагатив душевно, примусив уважніше ставитись до поетичного слова»,— говорив С. Єсенін. А сестра поета згадувала, що Сергій майстерно читав вірші, особливо добре виходили в нього «Гайдамаки» Шевченка.

              Відомо, що 18-річний молодий поет не тільки читав і знав напам'ять уривок з поеми Т. Шевченка «Княжна», а й опублікував його переклад у журналі «Село» 1914 року.

Село! В душе моей покой.

Село в Украине дорогой.

И, полный сказок и чудес,

Кругом села зеленый лес.

Цветут сады, белеют хаты,

А на горе стоят палаты,...

Сергій Олександрович Єсенін бував у Києві в 1919 році, а наступного року виступав у Харкові. Поезія російського лірика завжди користувалася увагою читачів.

                

Кросворд «Міфологія»

1. Мати Прометея, богиня справедливості.

2. Син Дедала.

3. Донька Деметри.

4. Подарунок Прометея людям.

5. Бог Сонця,

6. Ім'я учня Дедала.

7. Дев'ятиголова змія.

8. Цар острова Крит.

9. Мати Зевса.

Давньогрецькі міфи троянського циклу

1.    Місто, в якому жив Паріс.

2.    Викрадач Єлени.

3.    Інша назва Трої.

4.    Хто дав пораду Тіндареєві?

5.    Батько Паріса.

6.    Бог, який відвідав трьох богинь до Паpica.

7.    Чоловік Феміди.

8.    Причина розбрату трьох богинь.

Кросворд «Скарби»

Завдання мають складатися з тих предметів і назв, які пов'язані з печерою за твором  «Пригоди Тома Сойєра».

1. Як називається затверділі маси вапна, які звисають зі стелі печер, наче великі бурульки.

2. Крилаті мешканці печер, від яких утекли діти.

3. Назва непорушної кам'яної заслони, блискучої й прозорої, наче мереживо.

4. Утворення в землі, наповнене водою, яке знайшов Том після того, як діти втекли від кажанів.

5. Одне із див печери, що має пишну назву.

6. Розгалуження в печері, в яких легко заблукати.

Кросворд «Творчість Ж. Верна»

1.    Дійова особа в художньому творі.

2.    Ім'я літературного героя, який опинив¬ся на безлюдному острові.

3.    Побудова художнього твору, розмі¬щення у певній послідовності та вза¬ємозв'язку всіх його частин.

4.    Батьківщина великого мрійника Жуля Берна.

5.    Суперечність, зіткнення, що лежить в основі боротьби між персонажами та обставинами й обумовлює розвиток по¬езії в художньому творі.

Кросворд «Байка»

1. Відомий український байкар.

2. Відображення одного предмета через  інший.

3. Героїня байки, яка любить виноград..

4. Автор байки «Квартет».

5. Частина байки, яка містить повчання.

                   

Виступ на засідання МР

Виступ на засідання методичної ради

«Духовність педагога-майбутнє України

 в контексті реалізації

Концепції національно-патріотичного виховання учнівської молоді та учнів»

     Час іде вперед, суспільство розвивається, а, отже, демократичні процеси у державі потребують вироблення нових суспільних вимог до освіти. Сьогоднішня школа пішла вперед шляхом прогресу. Це школа самореалізації і самоактуалізації особистості

       Відповідно Закону України «Про загальну середню освіту» (стаття 5) виховання громадянина має бути спрямованим передусім на розвиток патріотизму, любові до свого народу, до України.

      В.Сухомлинський  писав: «Виховання патріотичної свідомості, почуттів і переконань  нерозривно пов’язане з розумовим, моральним, трудовим, ідейно-світоглядним, естетичним, емоційним становленням особистості.

       Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яке проникає в усе, що пізнає, узнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина,яка формується. Патріотизм як діяльна спрямованість свідомості, волі,почуттів, як єдність думки і справи, дуже складно пов’язаний з освіченістю, етичною, естетичною, емоційною культурою, світоглядною стійкістю,творчою працею».

Головною запорукою процвітання держави є національно-патріотичне виховання молоді. Адже саме вони вносять свої корективи в закони, суспільне життя, етико-моральні засади.  Можна багато говорити  про виховання молоді, як абстрактної  маси, але ті пафосні розмови ні до чого не призведуть. Під словом «молодь» ми повинні вбачати своїх дітей, методику виховання молоді  ототожнювати з вихованням власних. Якими б ми хотіли бачити своїх дітей? Чесними, вихованими, добрими людьми, які поважають старше покоління. Ці якості можна об’єднати в етично-моральну групу, без якої жодне суспільство не існує. Для того щоб виховати ці якості, ми намагаємося привитии дітям гуманне ставлення до оточуючих, закласти основи суспільної моралі.

              Одна з найскладніших і найгостріших проблем, над якими треба працювати і в теоретичному і в практичному планах – це проблема виховання моральних цінностей засобами слова, адже слово вчителя, як інструмент впливу на душу вихованця, нічим не замінити.

      У нашій  школі система заходів спрямовується на формування духовної особистості, на виховання учня як громадянина, патріота. Успішне розв’язання цієї проблеми залежить в першу чергу від  духовності учителя, взаємовідносин школи та сім’ї, від пошуку своєрідних механізмів громадсько – патріотичного виховання, від розвитку в учнів патріотичних почуттів.

     Справжня сутність виховної роботи полягає не у наших розмовах з дитиною, не безпосередньому впливові на дитину, а в організації життя дитини.

     У школі вчителі відшукують нові форми організації життя і діяльності учнів, відроджують або знаходять шляхи взаємодії з дітьми. Кожен захід, проведений у школі, проникнутий любов’ю, повагою, патріотизмом. Колектив нашої школи працює над відродженням звичаїв і традицій українського народу, фактів і цікавинок, що стосувалися історії рідного селища, школи.

     Саме тому у нашій школі проводиться  багато свят, бесід,  диспутів, виховних годин, метою яких є зміцнення і поглиблення найцінніших громадянських якостей молодого покоління, формування їх активної життєвої позиції, спрямування процесу самовиховання патріота-українця.

Завжди особлива увага приділялась прищепленню знань про народні символи України і їх вшанування. До визначних подій в житті країни в школі проходять уроки мужності, години пам'яті, виховні  години.    

Патріотизм-загальнолюдська цінність, яка у людині виховується у процесі становлення особистості, в процесі виховання і впливу засобів масової інформації на кожну дитину. Патріотичні почуття-це сплеск емоцій, які трапляються в пориві спільної праці,щоб знайти вихід із безвихідності,щоб захистити свою незалежність і волю. Патріотизм-це святе почуття,яке не піддається осміюванню, яке кличе на подвиг і навіть до самопожертви в ім’я Батьківщини, в ім’я дітей, яким належить майбутнє, в ім’я  людини. Учитель  повинен вкласти все це в кожного учня.

    

 

 

У нашій школі важливу роль у вихованні справжнього учня-патріота відіграє музейна кімната, матеріали якої використовуються як для навчання , так і для проведення позакласної виховної роботи. У музейній кімнаті є народознавчий куточок та куточки «Історія села», «Цукровий завод», «Вони захищали Вітчизну», «Учасники АТО», «Воїни інтернаціоналісти», «Ліквідатори ЧАЕС», а також куточок «Літопис школи». Всі ці музейні експозиції – це жива історія селища, відродження минулого, яскраві сторінки для пізнання його наступними поколіннями  справжніх патріотів своєї землі.

                      « Формування  менталітету    української  нації »

           Менталітет-він наш, притаманний лише нашій нації. Цього не змінити швидко . Але робити це треба . Щоб говорити конкретно ,слід дати учням чітке визначення менталітету ,вказати на його основні елементи, скажімо, привітність, гостинність, вдячність, ставлення до алкоголізму, наркоманії, готовність до самопожертви, тощо. Треба подумати, які національні риси зміцнити. Це завдання посильне не лише школі, вчителю,який з перших років навчання впливає на дитину, а й батькам.

           Таким чином, вся робота в Губиниській ЗОШ №1 підпорядкована комплексному підходу до реалізації Концепції національно-патріотичного виховання та формування національно-патріотичних якостей дитини, майбутнього патріота незалежної України. Навчаючи – ми виховуємо, а виховуючи – ми навчаємо жити  в гармонії із своїм внутрішнім світом,  створюємо умови для реалізації внутрішнього потенціалу кожної дитини, розкриття її  здібностей, обдарувань та талантів. Головне в цій роботі – сформувати особистість із стійкими національно-патріотичними якостями.

                                                                                                                                              

                                                                                                                                               Підготувала: Н.В.Охмат